«Спільні сторінки європейської культури: історичний шлях князів Коріатовичів»: н

04.12.2017 11:04

«Дослідження літуаністичної спадщини в Україні є актуальною проблематикою. В процесі діяльності ми побачили, що в Україні неймовірно багато архітектурних об’єктів доби Великого князівства Литовського, але Литва в них не представлена жодним чином. Саме тому наша діяльність спрямована на актуалізацію спільної історичною пам’яті Литви та України. У цьому контексті нас зацікавила постать князя Федора Коріатовича, оскільки його діяльність поєднує Литву й Україну не в ракурсі завоювання ВКЛ земель України, а рівного партнерства, розбудови та розвитку Поділля. Картина життя князя була б не повною без дослідження діяльності його братів, які княжили на Поділлі у другій половині XIV ст. Саме тому ми приділяємо багато уваги історичному шляху князів Коріатовичів на території сучасної України та можемо говорити про шлях Федора Коріатовича як складову Шляху Гедиміновичів у створенні концепції культурного шляху Ради Європи», – зазначила директор ГО «Східноєвропейське співробітництво» Беатріче Белявців.

Важливою складовою спадщини князів Коріатовичів є замки, які були засновані або розбудовані на Поділлі в період правління братів. Деякі з них зберіглися до нашого часу. Кам’янець-Подільський замок набув розквіту та піднесення саме за часів Коріатовичів. Про інші зберіглися лише уривчасті згадки в джерелах. Втім, на основі даних сучасні науковці проводять дослідження, які дозволяють встановлювати нові факти.

Так, заступник генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» з наукової та культурно-просвітницької роботи Руслан Підставка представив результати дослідження «Замки князів Коріатовичів на Поділлі (на матеріалах НЗ «Замки Тернопілля»)». Науковець обґрунтовує наявність замку в Язлівці, який був заснований в добу ВКЛ і розбудований під час правління Коріатовичів. Дослідження проводилося комплексним методом з урахуванням географічних особливостей місцевості, де ймовірно знаходився замок, історичних документів, тощо.

Молодший науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Ігор Кобаса на основі даних Руслана Підставки розробив 3D-моделі реконструкції замків ХІV ст. у Язлівці та Скалі-Подільській, які наглядно демонструють схожість споруд і приналежність до одного періоду будівництва.

Литовську історичну школу, що вивчає спадщину ВКЛ, на круглому столі представляла доцент історичного факультету Вільнюського Університету Генуте Кіркєнє. Дослідниця звернула увагу, що вивчення спільної історії потребує комплексного підходу до різних аспектів – державного устрою та форм правління, конфесійних стосунків, культурної спадщини, тощо. Це дозволяє створити масштабну та повну картину, якісно дослідити різні періоди спільної історії України та Литви.

«Доба Коріатовичів на Поділлі розглядається в контексті правління чотирьох із семи синів Михайла-Коріата – Юрія, Олександра, Костянтина та Федора. Землі Поділля після битви на Синіх Водах у 1362 році зіграли дуже важливу роль у розвитку й укріпленні Великого князівства Литовського в XIV-XV ст. У той же час, входження до ВКЛ мало позитивний вплив на розвиток самого Поділля, що обумовило економічний і культурний підйом земель. Перша фортеця Коріатовичами була побудована в Смотричі, але вони швидко перенесли свою столицю до Кам’янця та збудували унікальний фортифікаційний комплекс. Пам’ятки, що зберіглися до наших часів, викликають живу зацікавленість збоку литовців. Ми відзначаємо збільшення туристичних потоків до України саме з метою ознайомлення з об’єктами доби ВКЛ», – зазначила Генуте Кіркєнє.

Також учасникам круглого столу керівник проекту «Шлях Гедиміновичів» науковець і дослідник Дмитро Ващук представив Історико-туристичний путівник по об’єктам ВКЛ, як нариси маршруту майбутнього культурного шляху Ради Європи.

В рамках круглого столу відбулося відкриття художньої фотовиставки картин образів моди «Мода. Колір. Історія» дизайнера моди Ренати Малдутєнє (Литва). «Концепція Історичний культурний шлях Ради Європи включає складову – інновації в представленні історії та баченні задля залучення туристів і підтримки зацікавленості у вивченні історії. Виставка Ренати Малдутєнє – дуже інноваційний метод представлення історії. Це бачення історії Литви через костюм. Основний акцент експозиції – колір, подання історичних періодів, розповідь про події через символіку кольорів. У фотографіях представлена історія Литви, починаючи від доісторичного періоду – пророцтва Великому Князю Гедиміну щодо побудови замку у Вільнюсі, – і завершуючи сучасністю – відновленням незалежності», – розповіла про задум директор ЕЕС Беатріче Белявців.

Таким чином, у рамках круглого столу були представлені передумови для створення туристичного маршруту, заснованого на концепції культурного шляху Ради Європи, який передбачає змістовне наповнення об’єктів. «У литовців присутня ідея великої Литви, яка пов’язана з Великим князівством Литовським. Ця тема є популярною в Литві, як і інтерес до вивчення спадщини ВКЛ. Територія України є дуже великою у порівнянні з сучасною Литвою, що ускладнює логістику. Також стан об’єктів часто є незадовільним. Але за умови актуалізації історичної пам’яті ВКЛ та створення маршрутів на засадах європейських культурних шляхів можна розраховувати на подальше підвищення інтересу до спільної історії та збільшення кількості туристів із Литви в Україні. Це сприятиме поглибленню культурного співробітництва та продовженню історичних досліджень доби ВКЛ в Україні, зокрема, діяльності князів Коріатовичів», – резюмувала Беатріче Белявців.

Організатори події: Громадська організація «Східноєвропейське співробітництво» (East European Cooperation, Литовська Республіка) та «Національний заповідник «Замки Тернопілля».

Проект реалізовано за фінансової підтримки Ради Культури Литви та Почесного консульства Литовської Республіки в м. Львові